Квітник (боєприпас)
КАС «Квітник» | |
---|---|
Керований артилерійський снаряд «Квітник» | |
Тип | Керований осколково-фугасний снаряд |
Походження | Україна |
Історія використання | |
Оператори | Україна |
Історія виробництва | |
Розробник | Шкарлет Микола Іванович |
Виробник | НВК «Прогрес» |
Характеристики | |
Вага | 48 кг |
Довжина | 1200 мм |
Калібр | 152/155 мм |
Дальність вогню | |
Ефективна | 3 000-20 000 м |
Вага наповнення | 8 кг |
Квітник (боєприпас) у Вікісховищі |
«Квітник» — це український високоточний уламково-фугасний артилерійський боєприпас з лазерною напівактивною головкою самонаведення (типу 9Е421). Виготовляється під калібр 152 мм або 155 мм (стандарт НАТО). Прийнятий на озброєння Збройних сил України 6 грудня 2012 р[1].
Високоточний боєприпас був розроблений Ніжинським науково-виробничим комплексом «Прогрес» центральним конструкторським та проектно-технологічним бюро «Точність» під керівництвом головного конструктора Миколи Івановича Шкарлета.
В жовтні 2017 під час міжнародної виставки «Зброя та Безпека-2017» ДП НВК «Прогрес» вперше презентувало керований артилерійський снаряд з лазерним напівактивним самонаведенням калібру 152/155 мм «Квітник», виготовлений без російських комплектуючих.[2]
КАС «Квітник» забезпечує ураження танків, пускових ракетних установок, броньованих машин, захисних споруд (ДОТів; ДЗОТів; будівель, пристосованих для оборони тощо); самохідних та буксированих артилерійських гармат; командних, центрів керування, вузлів зв'язку; мостів та водних переправ; бойових, десантних і транспортних кораблів тощо.
Високоточний керований снаряд Квітник має суттєво меншу вагу та характеристики за ураженням противника, що дещо перевищують російські аналоги. Його лазерна напівактивна система наведення дозволяє застосовувати боєприпас не тільки проти бронетехніки, але й проти інших важливих військових об'єктів. Цей ВТБ може застосовуватися для наземної артилерії, наприклад, для самохідних гаубиць типу Мста-С або 2СЗМ «Акація», що суттєво скорочує час виконання бойової задачі. Здатний вражати цілі, що рухаються зі швидкістю до 10 м/с (36 км/год) з імовірністю 90%.
Порівняння вітчизняної розробки з іншими аналогами показує, що інженерам вдалося створити потужнішу бойову частину, крім того, снаряд вийшов довжиною менше — 1200 мм замість звичних 1300 мм, під стандарт НАТО.
Довжина снаряда | 1,2 м |
---|---|
Калібр | 152/155 мм |
Вага снаряда | 48 кг |
Вага ВР | 8 кг |
Дальність дії | 3-20 км |
Діапазон робочих температур | від 50 до −40 градусів |
Генеральний конструктор ЦКБ «Точність», зазначив, що «Квітник» у «10-15 разів скорочує виконання бойової задачі», а 16 таких високоефективних боєприпасів можуть виконати «роботу» 800 звичайних снарядів. [3]
Тактико-технічні характеристики лазерної напівактивної головки самонаведення 9Э421:
Тип | Лазерна напівактивна головка самонаведення |
---|---|
Калібр | 152 і 155 мм |
Габаритні розміри: — довжина — діаметр |
156 мм 114 мм |
Маса | 2,5 кг |
Стійкість до одиночного механічного удару з піковим прискоренням |
до 10000 g |
Працездатність в діапазоні температур навколишнього середовища | від −40 до +50 °C |
Назва | Країна | Зображення | Калібр, мм | Максимальна дальність стрільби, км |
Тип бойової частини | Маса вибухової речовини, кг |
Довжина снаряду, мм | Маса снаряду, кг |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
«Квітник»[4] | Україна | 152/155 | 20 | уламково-фугасний | 8,0 | 1200 | 48,0 | |
«Краснополь»[5][6] | Росія | 152/155 | 20 | уламково-фугасний | 6,4 | 1305 | 50,8/51,3 | |
«Краснополь-М2»[7] | Росія | 155 | 25 | уламково-фугасний | 11,0 | 1200 | 54,0 | |
M712 «Copperhead» /«Copperhead-2»[8] |
США | 155 | 16/20 | уламково-фугасний | 6,7 | 1370 | 62,0 | |
M982 «Excalibur» | Швеція, США | 155 | 23/40-57[9] | уламково-фугасний, касетний |
22 | 996 | 48 |
Директор департаменту розробки і закупівель озброєння і військової техніки Міноборони Володимир Грек не назвав точної вартості розробки боєприпасу, проте повідомив, що вона склала «двадцяту частину порівняно з російським (снаряд «Краснополь») та іншими аналогами». «Вартість одного снаряда складе до 200 тис. грн.», - повідомив пан Грек. За його словами, в 2009 році плануються державні випробування та прийняття «Квітника» на озброєння. Після цього Міноборони має намір закуповувати в рік по 200-300 одиниць цих боєприпасів[10].
- ↑ ЗСУ прийняли на озброєння керований артилерійський "Квітник". УкрІнформ. 18 грудня 2012. Архів оригіналу за 21 грудня 2012. Процитовано 18 грудня 2012.
- ↑ https://milnavigator.tv/kerovanyj-snaryad-kvitnyk-bez-rosijskyh-komplektuyuchyh/ [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] Керований снаряд «Квітник» без російських комплектуючих
- ↑ Як український "Квітник" змусив бойовиків тікати. ТСН. 4 липня 2014. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 19 лютого 2023.
- ↑ Управляемый артиллерийский снаряд с лазерным полуактивным самонаведением «Квітник». Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
- ↑ 152/155 мм Комплекс управляемого артиллерийского вооружения «Краснополь». Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 1 грудня 2012.
- ↑ 152/155 мм Комплекс управляемого вооружения «КРАСНОПОЛЬ». Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
- ↑ Комплекс управляемого вооружения «КРАСНОПОЛЬ-М2». Архів оригіналу за 13 листопада 2011. Процитовано 1 грудня 2012.
- ↑ Артиллерийские высокоточные боеприпасы. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 1 грудня 2012.
- ↑ Дальність стрільби КАС M982 «Excalibur» сильно відрізняється в залежності від модифікації: Block 1a-1 має дальність стрільби 23 км, Block 1a-2 — 40-57 км
- ↑ http://www.kommersant.ua/doc/1055168/print[недоступне посилання]
- «Высокоточный вызов»
- «В Украине разработан и будет принят на вооружение артиллерии высокоточный 152-мм снаряд „Квитнык“ — Минобороны» [Архівовано 2 січня 2011 у Wayback Machine.]
- М. Жирохов Український арсенал: високоточний боєприпас «Квітник» [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.]
- В Україні завершуються державні випробування артилерійського снаряду «Квітник». Військова панорама. 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
- Дмитро Саламатін: На озброєння Збройних Сил України прийнято зразок високоточної зброї. Міністерство оборони України. 18 грудня 2012. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
- «Квітник» позбувся російських комплектуючих. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 вересня 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
- В Україні готові до серійного випуску снарядів «Квітник» без російських комплектуючих. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 13 грудня 2018. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- «Квітник» стає «Барвінком» та готується до державних випробувань
- “Квітник”: в 2019 році можна очікувати випробувань нової версії снаряду
- Про керований "Барвінок", нові "очі" для МіГ-29 і Су-27 та скільки коштує ПТРК Javelin: події тижня від Defense Express
Це незавершена стаття про артилерію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |